75-а річниця визволення Ковеля: на меморіалі Слави звучала страшна правда війни

75-а річниця визволення Ковеля: на меморіалі Слави звучала страшна правда війни

Ветерани війни і праці, воїни-інтернаціоналісти, представники міської та районної влади, силових структур, духовенства, підприємств та установ, громадських організацій, гості з міст-партнерів зібралися  на меморіалі Слави, щоб відзначити пам’ятну дату – 75-у річницю визволення Ковеля.
Невигадані історії та сповіді очевидців, факти, відтворення подій у театралізованій документально-драматичній постановці «По той бік воєнної хроніки...» представив аматорський експериментальний театр-студія «10 ряд 10 місце»
У словах акторів звучала страшна  правда війни. Сльози на очах у присутніх… адже це було, це пережили, через це пройшли наші ковельчани.
«… Все місто було зруйноване, геть дочиста… А всі оселі – пограбовані. І в кожній по троє і більше дітей. Ми, хто ще лишився в живих – щоб діти не вмерли страшною смертю від голоду, ходили по полях, відшукуючи бодай гнилу картоплину чи буряк… Ви пили коли-небудь морквяний чай? Моркву треба потерти на терці, висушити, потім заварити... А їли картопляні очистки? Навряд чи… Очистки миють і варять, солять. Але їсти ви цього не станете — очистки гіркі, вони зовсім не найкраща страва. А от хлібні сухарі – то були найбільші ласощі… І щоб нагодувати моє менше дитя, я розжовувала кілька зернинок і давала у ганчірочці їй це смоктати замість материнського молока… Перед очима і досі стоїть табличка із словом «ТОД» - смерть… - за порушення комендантського часу, за підтримку партизан і підпільників, за протиборство ворогу. Наші нерви були натягнуті, як вуздечки. Кожен намагався створювати ілюзію, що саме його смерть омине… Скільки років минуло, а я продовжую здригатись, коли у святковому небі спалахують феєрверки, коли діти, граючись, кидають петарди… Здається, я знов і знов повертаюсь туди, у пекло війни…», - із спогадів тих, хто залишився у Ковелі під час окупації.
Постановка, наче кадри воєнної кінохроніки, які  ми переглядали знову і знову. Важко повірити, важко зрозуміти нелюдську жорстокість, моторошні лихоліття війни. 
 
За понад три роки окупації місто було зруйноване майже вщент. 15 тисяч воїнів полягли в боях за його звільнення. Було знищено майже 35 тисяч громадян різних національностей (мирних жителів та радянських військовополонених). 5 тисяч ковельчан було вивезено з міського вокзалу на каторжні роботи до Німеччини. 
Ковель визволено від нацистських загарбників 6 липня 1944 року. Бої за місто тривали кілька місяців, починаючи з березня. Супротивник прагнув будь-якою ціною втримати важливий вузол комунікацій і сильний опорний пункт оперативної оборони.
 
75 років минуло з того часу, як в Ковелі стихли розриви снарядів та полум’я пожеж, але до сьогодні не згасає пам’ять про героїчний подвиг солдатів, які на собі відчули пекельний тягар війни, усі її болі, втрати і надії.
Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам'ять   Героїв та поклали квіти до Вічного вогню та стел загиблим землякам на Сході України та в Афганістані.















Читайте також:

07 липня 2019
Фотогалерея
Оголошення
Програма про наше місто
Служба зайнятості
Посилання на сайти