Символіка

Сучасний герб міста Ковеля

Затверджений 16.09.1993 р.

Автор - А. Б. Гречило.

Герб Ковеля - знак, в основі якого - щит, що має червоне (малинове) поле, в центрі якого зображена золота підкова, оточена трьома срібними хрестами. Над щитом розміщена срібна корона. Щит обрамлений золотою прикрасою в стилі бароко. Головний елемент герба - золота підкова в центрі щита. Вона означає давнє ремесло ковельчан - ковальство, а також і назву міста. Підкова є символом щастя і благополуччя людей.

Срібні хрести нагадують про триєдність світу і християнську основу духу. Корона міста - не тільки символічна прикраса щита. Вона ще й нагадує про ковельський замок і про те, що Ковель мав статус міста королівського. За правовим статусом в середньовічні часи на Волині королівськими були ще Луцьк і Володимир-Волинський.

Червоний колір герба - це історичний колір герба Волині. Він символізує відвагу, гарячу любов до Бога, готовність пролити кров за Бога і Батьківщину - Україну.

Хоругва міста Ковеля

Затверджена 16.09.1993 р.

Прямокутне полотнище. На червоному полі жовта підкова, над нею тризубий постамент оборонних веж, навколо три срібні хрести, хоругва з трьох сторін обрамована орнаментом з використанням синього кольору.

Історія Герба

Герб Ковеля XVIII століття.

Затверджений в 1782р.

Річ Посполита, у складі якої перебувало тоді місто Ковель, надавала важливого значення символіці міст. Герб зображає собою золоту кулю на червоному щиті, увінчану срібним косим хрестом, супроводжувану внизу срібною укороченою з обох сторін хвилястою балкою.

Після створення Волинської губернії спеціальна геральдична комісія розробила новий герб міста. Ковельчани внесли свої пропозиції, в яких пропонувалось помістити тут земну кулю з хрестом і синю стрічку - символ річки Турії. Враховуючи, що в цих пропозиціях не знаходив місця символ Російської імперії - двоголовий орел і не було використано деталей походження назви міста (згідно з легендою, назва міста пішла від слова «коваль»), комісія не використала цих пропозицій і не прийняла герба.

Герб періоду царської Росії.

Затверджений 20.07.1852 р.

Лише в 1852 році затвердили новий герб Ковеля - щит, поділений горизонтально на дві частини. У верхній частині на золотому полі розміщений герб Волинського намісництва з двоголовим орлом (символ імперії), на грудях якого знаходився щит червоного кольору з білим (срібним) хрестом. У нижній частині, на червоному тлі, зображено срібну підкову, повернуту шипами донизу і оточену трьома золотими хрестами. Щит увінчувала корона. Як пізніше виявилось, комісія допустила грубу помилку - у верхній частині замість герба Волинської губернії був вміщений герб Новограда-Волинського або Волинського намісництва.

Герб періоду царської Росії.

Проект 1863 року.

У 1863 році геральдична комісія розробила новий символ міста. На червоному щиті розташована підкова, оточена трьома хрестами. У верхній частині, в правому кутку, вміщено герб Волині - срібний хрест на червоному полі. Герб увінчаний тризубцевою короною, а по боках - золотим колоссям, яке обплетене Олександрійською стрічкою. Але цей герб, який відповідав усім законам геральдики, не був затверджений, і місто 100 років не мало свого символу.

Герб Радянського періоду.

Затверджений 24.01.1980 р.

Автор - Ю.Чеханюк

Нова спроба створення герба Ковеля у 70-х роках 20 століття з погляду геральдики виявилася не зовсім вдалою. Герб перенасичувався багатьма елементами, які відображали не стільки історію або майбутнє, а переважно соціалістичне сьогодення. На щиті були зображені економічні символи: локомотив, рейки, напівшестерня, яка переходить в житній колосок. Не забули й історичні елементи символіки: у нижній частині була підкова. На щиті вказана дата першої писемної згадки - 1310 рік. Герб розділявся надвоє кольорами: червоним зверху і синім знизу - під колір прапора тодішньої УРСР. Проект архітектора міста Ю. Чеханюка міськрада затвердила, і він діяв до 1993 року.

Проте, життя вимагало створення нового герба, що відображав би геральдичні елементи сучасного Ковеля. Був оголошений конкурс на його кращий проект. Участь у конкурсі взяли фахівці з Рівного, Луцька, Львова і Ковеля. Перемогу здобув львів'янин Андрій Гречило.