Виставкова палітра Ковельського історичного музею
Ковельський історичний музей був створений 26 червня 1989 року. Проте формування своєї експозиції розпочав у період незалежності України.
Основним призначенням музею є дослідження, вивчення, збереження та пропаганда історичних надбань краю, показ через експозиції, виставки, друковані видання і масові заходи пам'яток духовної і матеріальної культури Ковельщини.
Велика увага приділяється виставковій та фондовій роботі. Ефективність використання музейних фондів залежить від ступеня їх наукової обробки. Щоб зробити музейні фонди доступними для дослідників, використання в експозиції, на виставках і в усіх інших видах науково-освітньої і виховної роботи в Ковельському історичному музеї вироблена така форма ознайомлення відвідувачів з колекціями, як створення каталогів у вигляді науково-довідкових картотек (тематичних, хронологічних, іменних).
Впродовж 2018 року було зібрано 100 експонатів (загалом у музеї нараховується 7117 експонатів).
Вони класифікуються по семи інвентарних групах (речові, образотворчі, писемні, природничі, археологічні, нумізматика та фотографії). Окремі з них (понад 900 експонатів) представлені в експозиції, решта зберігаються у сховах музею.
На сьогоднішні у фондах є цікава геологічна колекція, більше 900 етнографічних речей, 215 зразків образотворчого мистецтва, цілий ряд предметів історичного характеру.
Найдавніші часи представлені залишками викопних організмів – скам’янілими морськими їжаками, белемнітами, кернами порід з відбитками брахіоподи (480 млн.р.), трилобітів (480 млн.р.), залишком головоногого молюска (440 млн.р.), відбитками рослинного походження, уламками зцементованими вулканічним попелом (1 млн.р.), вулканогенними, магматичними породами (570 млн.р. - 2 млрд. 700 млн.р). Колекцію доповнюють закам’янілі рештки дерев, рослин, метеорит. Зберігаються також фрагменти кісток стародавніх тварин: зуби мамонта, бізона, ріг північного оленя.
Археологічна збірка представлена зразками зброї та знарядь праці II тис. до н.е. Часи давніх слов’ян, Київської Русі, Галицько-Волинського князівства представлені різноманітними предметами. Серед них: писало, сережки, персні, ґудзики, бойова сокирка, двосічний меч. Період Речі Посполитої знайомить з цілим рядом предметів ковальського ремесла: замки, ключі, гвіздки, фрагмент емблеми ремісничої майстерні та серією козацьких люльок.
Назва міста пов’язана з трудовою діяльністю місцевих ковалів. Надання місту 1518 року Магдебурзького права сприяло активному розвитку ремесел, особливо ковальського. У фондах музею зберігається ковальський міх XIX – поч.ХХ ст., наковальня, набір ковальських інструментів.
Музей має колекцію оригінальних писемних пам’яток, яку, зокрема репрезентують стародруки: Євангелія кінця XVIIIст., Біблія поч.XIXст. (французькою мовою), Святе письмо і Псалтир поч.ХХст., церковна періодика 1924-1938 рр., чимало друкованих матеріалів представляють розділ освіти.
Надзвичайно цікавими експонатами є особисті речі ковельчан. Це піаніно київської фабрики «A.Strobl», годинники кінця ХIХ – поч.ХХст., дзеркало поч.ХХст., срібне та мідне кухонне начиння, чимала нумізматична колекція поч.ХIХст.. Музей презентує колекцію самоварів, скляний, керамічний та залізний посуд починаючи з поч.ХХст.
Гордістю музейної збірки є колекція фотокарток відомих ковельських фотосалонів кін.ХIХст.- 1939 рр.: А.Епштейна, Цигельмана, Лєвіна, Терери, Ковальчука, Сосни та інші.
Винятково цікавою є кольорова серія замальовок та сатиричний альбом графіки Еміля Вайса, де відображені ковельські пейзажі, типажі населення, побутові сцени, військова тематика часів Першої світової війни.
Ряд матеріалів висвітлює міжвоєнний період «Ковель у складі II Речі Посполитої»: предмети побуту та ужиткового мистецтва, карти, фотографії, писемні джерела. Є інформації про знаних постатей краю - членів культурно-освітніх організацій «Просвіта», «Союз Українок».
Серед унікальних речей періоду Другої світової війни на Ковельщині: радянський бронежилет-панцир, німецький міномет, гвинтівки, кулемети, контейнер для мін, особисті речі німецьких, радянських солдат, вояка УПА, волинських керівників партизанського руху, політв’язнів засуджених за зв'язок з ОУН-УПА, карти боїв, нагороди.
Чимало музейних фондів представляють післявоєнний радянський період, серед них: види міста, особисті речі ковельчан, фото та документи Георгія Шавловського (1925-1996) – уродженця м.Ковеля, талановитого вченого і викладача, доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча наук України, автора 250 наукових праць.
Великою зацікавленістю у відвідувачів користується фрагмент інтер’єру радянської квартири. Тут представлені меблі 1950-1960-х рр., кухонний посуд, предмети декору, радіоприймачі, телевізор, дитячі іграшки, дорожні валізи, жіночі аксесуари, модне вбрання тих часів, побутові прилади. Представлена учнівська форма радянської школи.
Цілий ряд експонатів музею розповідають про політичне життя, економічний і культурний розвиток міста в часи незалежної України.
Широко висвітлено тему війни на сході України. У музейній залі розміщені військові речі, привезені з зони проведення АТО: бойові прапори 299-ї бригади танкової авіації Національної Гвардії України та 4-ї аеромобільної десантної роти 95-ї ОАМДБ «Ведмеді», стяг 2-го аеромобільного десантного батальйону розвідувального взводу, шеврони. В експозиції представлена і атрибутика «ДНР» та «ЛНР» (стяги, агітаційні листівки, карти, частина вази нашпигованої металевими предметами, яка здетонувала, тощо), чимало фрагментів сучасної зброї (ручний бронетанковий гранатомет «Муха», ПЗРК «Ігла», касета снаряду реактивної системи залпового вогню «Смерч», автомат Калашникова, саморобний міномет, військове спорядження (шоломи, бронежилети). Є кольорові листи бійцям української армії зі всієї України та з-за кордону і дитячі малюнки військовим, які воюють у зоні АТО.

Представлена багата фондова збірка етнографічних речей, яка відтворює господарський та побутовий розвиток Ковельщини кінця XIX – поч.XX століть. Серед них зразки ткацтва, вишивки, вироби з дерева, заліза, лози, соломи, шкіри та глини. Розділ образотворчого мистецтва наповнений картинами 1960-1990-х років і сучасності.
Цікаві виставки з приватних колекцій та фондів музею експонуються у виставкових залах.
Впродовд 2018 року було організовано 23 виставки. Серед них тематичні:
-«Новорічно-різдвяна казка» (в експозиції були представлені ялинкові прикраси, декоративні свічки, вироби з соломки із фондів Ковельського історичного музею);
- «Цвіт життя вони віддали Україні» (до 100-річчя від часу бою під Крутами);
- «Писанкові барви» (до Великодніх свят);
- до Дня міста «Ковель - рідне місто моє!»;
- До Дня Героїв Небесної сотні «Героям Слава»;
- плакатів Юрія Неросліка «Вінець свободи і слави»;
Були проведені презентації виставок:
- вишитих картин з фондів Ковельського історичного музею;
- вироби з кераміки Василя Абрамчука;
- творчих робіт дитячої студії СвітОк (С.Солодун, О.Цюп’яшук) «Барвистий наш світок»;
творчих робіт вихованців ГО «Реабілітаційний центр» (живопис, ліпнина);
Традиційно, роботи своїх вихованців представила Ковельська дитяча художня школа ім.А.Лазарчука («Великодня веселка», звітна виставка та міні-виставка до Дня художника). Було відкрито три колективні виставки місцевих майстрів (виставка графічних робіт, літня живописна виставка, виставка до Дня художника).
Цікавими були виставки Галини Боратинець (флористична аплікація), Інни Чонки (соломоплетіння).
Унікальну виставку робіт педагога і художника, волинянина Гаврила Остапенка, який належить до міських літописців другої третини ХХ ст. можна було оглянути у виставкових залах. Його твори є свідками життя міст Ковеля і Луцька, у яких проживав. Змальовані художником місця та будинки, дають змогу побачити минуле цих міст. Живопис та графіку талановитого земляка надав на експонування Волинський краєзнавчий музей.
Для кожного свідомого українця важливою була виставка інформаційних банерів «Українська революція 1917-1921 «100 років боротьби». Виставка проходила в рамках інформаційної кампанії, присвяченої 100-річчю Української Революції, яку розпочав Український Інститут Національної Пам’яті. В простій та цікавій формі вона розповідає про один із найважливіших і найскладніших періодів в історії українського народу ХХ століття – добу Української Революції 1917–1921 років. Тут були представлені основні відомості про етапи Революції, про видатних діячів. Згодом виставка була представлена у ковельських школах, де учні мали можливість ближче ознайомитись з важливою інформацією.
Цікаву, оригінальну та багату виставку живописних робіт представила талановита майстриня з Торчина – Ніна Фесенко. В одній залі глядачі мали змогу побачити красу волинських православних храмів, портрети видатних діячів історії та культури Волині і навіть роботи на шевченківську тематику.
Унікальною була виставка світлин Тетяни Тарасенко «Занурення», де представлена підводна фотографія. Уже понад 11 років авторка займається творчістю під водою: у природних водоймах та басейнах. Кожну світлину на виставці авторка роздрукувала на полотні. Це вплинуло не лише на розміри, а й на глибину сприйняття робіт публікою. Виставка мала й благодійний підтекст. Гроші від продажу своїх фотокартин Тетяна переказала на потреби громадської організації "Спарта", яка допомагає адаптуватися в соціумі неповносправним людям.
Цінною є виставка фотосвітлин старого Ковеля «Миті історії», що проходила в межах святкування 500-річчя надання місту Магдебурзького права. Експозиція підготовлена на основі матеріалів Ковельського історичного музею та особистої колекції місцевого краєзнавця Володимира Потапчука. В експозиції представлено більше 70 світлин старого Ковеля та його мешканців першої третини XX століття. Виставка є ретроспекцією, яка має на меті за допомогою давніх краєвидів і портретів повернути глядача у минуле Ковеля, занурити у тодішню атмосферу, передати натрій міста, розповісти про найрізноманітніші сфери життя, дає уявлення про те, як змінювалась частина міської забудови.

Аналіз виставкової та фондової роботи Ковельського історичного музею дає підставу стверджувати, що у музеї є багато оригінальних експонатів, котрі дають змогу глибше пізнати історичне минуле та сучасне Ковеля та Ковельщини, заняття його мешканців у різні періоди суспільно-політичного розвитку, а також проводити систематичну навчально-виховну роботу серед населення, формувати патріотично-національні почуття, гордість за багату культурно-духовну спадщину нашого краю.
Вікторія Савлук,
начальник відділу культури
Читайте також:
29 грудня 2018