Пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

У 1991 році було прийнято спеціальний закон, метою якого було створення дієвого механізму захисту прав осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Цей документ називається «Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи». Він визначає правовий статус, порядок надання пільг та допомог, аспекти і особливості пенсійного забезпечення та ін.
Здавалося б, що прийняття спеціального нормативно-правового акту більш ніж достатньо для того, аби врегулювати усі питання, створити дієві правові механізми захисту цієї категорії громадян.
Проте, всупереч очікуванням, на практиці виникає маса проблем.
Зокрема, щодо пенсійного забезпечення цієї категорії осіб.
Пенсійний фонд України, як орган державної влади, повинен у своїй діяльності керуватися перш за все принципом законності, який закріплено в ч.2 ст.19 Конституції України. Тут чітко вказано, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», призначення та виплата пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Абзац 6 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що особа повинна надати певні документи:
- заява про призначення пенсії як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
- довідку про періоди участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено: а) період роботи, б) населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Коли ж за призначенням пенсії звертається потерпілий від Чорнобильської катастрофи, то з-поміж іншого вимагаються:
- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи;
- довідка про періоди проживання (роботи) на територіях
радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Для визначення права на призначення пенсії згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно подати не лише посвідчення ліквідатора наслідків, постраждалого, але й зазначені довідки, які містять відомості, передбачені правовою нормою.
Відсутність будь-якого з перерахованих документів може стати причиною відмови у призначення пенсії.
Проте, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні довідки (ч.3 ст.44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») від підприємств, установ, організацій та надають допомогу громадянам.
Звернувшись до спеціалістів Ковельського об’єднаного управління Пенсійного фонду, майбутні пенсіонери зможуть отримати кваліфіковану консультацію. Якщо необхідно спеціалісти установи проведуть попередню правову оцінку документів, допоможуть витребувати необхідні довідки та сформують «підготовчу» пенсійну справу.
Завчасне звернення до органів Пенсійного фонду є запорукою того, що пізніше не виникне ніяких непередбачуваних проблем, і допомогу буде призначено у належні терміни.
Михайло Голядинець, головний спеціаліст – юрисконсульт
юридичного сектору Ковельського об’єднаного
управління Пенсійного фонду України
Читайте також:
05 липня 2018