У Ковелі майже рік працює волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон

У Ковелі майже рік працює волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон

У грудні 2017 року з ініціативи Ковельського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у Ковелі розпочала свою дворічну службу волонтер Корпусу миру США Кесіді Крамтон.

23-річна Кесіді – з штату Каліфорнія (США). В університеті вивчала бізнес та політику, працювала в американському Конгресі. Про свою роботу в Україні, враження від Ковеля, плани і перспективи Кесіді розповіла під час зустрічі з журналістом "Вістей Ковельщини".

– Кесіді, чому вирішили стати волонтером Корпусу миру? Що для цього потрібно? Як потрапили в Україну?

– Участь у цьому проекті я хотіла взяти ще з юних років. Мені подобається отримувати новий досвід, вивчати нову культуру, мову, хотілося познайомитися із побутом, життям в інших країнах, а Корпус миру дає таку можливість.  
Процес відбору волонтерів серйозний, є певні критерії, яким має відповідати претендент. Коли волонтер Корпусу миру заповнює анкету, він відзначає три країни, в яких хотів би працювати.  Крім України, я вибрала Марокко та Філіппіни. Була дуже задоволена, що потрапила в Україну. Я багато чула про вашу країну, адже моя двоюрідна сестра п'ять років тому теж була тут волонтером. 
До речі, в Україні – найбільше представництво Корпусу миру в світі – більше трьохсот волонтерів. У Ковелі зараз працюють ще два волонтери – Еймі Скау та Бенедикт Венгі, з якими ми часто спілкуємося.
 
– Які перші враження після приїзду в нашу країну?

– Перед тим як приїхати у Ковель, я та інші волонтери три місяці жили в Житомирській області, де вивчали українську мову, проходили необхідні тренінги. Спочатку дещо хвилювалася, вважала, що важко буде знайомитись з людьми, спілкуватися їхньою мовою. Але  коли я сюди приїхала, то відчула, як всі хочуть мені допомогти, люди дуже привітні та гостинні. 
Спочатку, згідно з правилами Корпусу миру, я півроку жила в одній ковельській сім'ї, яка дуже допомогла мені глибше пізнати звичаї та традиції, культуру країни, міста.  

–  Над втіленням яких проектів працюєте у Ковелі?  

– Мені цікаво працювати з молоддю, тож своїм напрямком роботи я обрала "Молодіжний розвиток". Разом з міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді ми працюємо над втіленням багатьох проектів. 
Зокрема, влітку ми працювали над проектом "Погляд молоді на місто". Школярі вчилися працювати в команді, бути лідерами, а також здобули певні журналістські навички та практичний досвід у сфері фотографування. У вересні проект успішно завершився. В культурно-просвітницькому центрі відбулася виставка творчих робіт учасників проекту.
Протягом навчального року я проводжу англійські дискусійні клуби. І школярі, і дорослі можуть брати у них участь, щоб поспілкуватися, удосконалити знання англійської мови. Такі заняття безкоштовно проходять в центральній районній бібліотеці. Наші зустрічі не схожі на традиційний шкільний урок. Зазвичай, ми обираємо цікаву тему, наприклад, кіно, детально обговорюємо її, і так вчимо англійську. До речі, рівень англійської мови в багатьох учнів на дуже високому рівні. Інколи школярі знають мову краще, ніж вони думають, але трохи соромляться говорити з носієм мови, щоб не зробити помилок. Стараюся всіх заохотити до розмови, бо найкращий шлях гарно розмовляти іноземною – це почати нею розмовляти.  
Я особисто стараюся багато спілкуватися українською мовою. За рік перебування в Україні навчилася досить добре розуміти українців, хоча не завжди можу швидко відповісти.
Приємно, що громадські організації міста пропонують мені долучатися до своїх проектів. Зокрема, гарну співпрацю маємо з громадською організацією "Велика Ідея". Також співпрацюю з міськрайонним центром зайнятості: тренінги з написання резюме, проведення інтерв'ю, бізнес-англійська.
Працювала й у ковельських школах в рамках проекту, який називався "Тиждень англійської". Влітку відвідала багато літніх дитячих англомовних таборів в Карпатах, Черкаській області.  
Кесіді, в Ковелі Ви живете майже рік. Які враження від нашого міста? 

–  Я дуже люблю місто Ковель, яке комфортне і затишне для проживання.  Тут легко працювати з громадою, люди охоче відгукуються на різні ініціативи. За час, що я тут живу, зустріла багато позитивних, доброзичливих людей, які дуже  допомагають мені в роботі.
 
Традиційне запитання, яке, мабуть, Вам в Ковелі задають  часто: чи подобається українська кухня?
 
– Так, я люблю усю українську кухню. Дуже подобаються вареники з різними наповнювачами, страви з картоплі, голубці, млинці. Вдома я дуже люблю мексиканську кухню, мені також смакують грецькі страви і традиційна американська їжа. Серед моїх кулінарних уподобань немає риби.

Ви приїхали до нас з теплої Каліфорнії. Як призвичаїлись до клімату?

– Я живу в місті Ранчо-Кукамонга, це близько 60 кілометрів від Лос-Анджелеса. У нас завжди тепло, сухий клімат, протягом літа мало дощу, невисока вологість, тому спека переноситься легше. У Ковель я приїхала в грудні. Чесно кажучи, не думала, що у вас так холодно. І хоч деякі теплі речі я привезла з Америки, їх було недостатньо (сміється, – авт.). Я навіть не мала зимової шапки, і мама родини, в якій я мешкала, дуже переживала з цього приводу, тож мені швиденько придбали шапку. 
Перед тим, як приїхати в Україну, я ніколи не бачила снігу. Тож це теж неймовірні нові відчуття!  
 
– А як Ви проводите своє дозвілля? Які Ваші улюблені заняття? 

– Займаюся спортом, люблю читати. У вільний час багато подорожую Україною. Мене вражають величні, з багатою історією міста України, яким по декілька сотень років, а деяким і за тисячу.  В Америці усе, по суті нове, адже американська культура сформована не так давно. Тому, коли відвідую старовинні міста України, від мене часто можна почути: "Вау, ця будівля була збудована п'ятсот років тому! Неймовірно!". 
Кожне місто вашої країни – особливе. Я вже побувала у Києві, Львові, Житомирі, Одесі, Івано-Франківську, Луцьку. А які прекрасні краєвиди у Карпатах! 
В США одне з моїх улюблених занять – плавання. Береги Каліфорнії омиває океан, тож часто проводжу час на пляжі. Мене надзвичайно  потішило те, що у Ковелі є гарна річка.  Мої куратори навіть жартували, що спеціально скерували мене на Волинь – чудовий озерний край.
До речі, наприкінці літа Україну відвідали мої батьки. Я свого часу навчалася в Австрії, тому подорожувала Європою. Але разом з сім'єю ми в Європі ще не були. Їм теж дуже сподобалися  Ковель, Волинь та Україна.
 
Які особливості нашої національної культури, традиції сподобались? Чим відрізняється відзначення свят в США та Україні? 

– В Ковелі я мала нагоду відсвяткувати Новий рік, Різдво, Великдень, навіть ходила колядувати. Це було надзвичайно цікаво для мене, бо в Америці такого немає. Я вважаю, що в Україні всі святкування більш родинні. В Америці найбільше свято для нас – Різдво. Це сімейне свято.  Новий рік переважно відзначаємо  з друзями. 
 
Які у Вас плани після повернення в Америку? Чи хотіли б займатися  волонтерською діяльністю в іншій країні? 

– Свою волонтерську програму я думаю продовжити, але дещо згодом. Коли повернуся в Америку, хочу продовжити навчання, отримати ступінь магістра. Щодо професійної кар'єри – мабуть, оберу політику.  Впевнена, що й досвід в Україні в цьому допоможе. 
 
Що Ви розповідатимете американцям про Ковель, Україну та українців?  

– Перш за все, я скажу, що Україна – дуже цікава країна. Вона  абсолютно відрізняється від інших країн, в яких я була. Україна гостинно приймає іноземців. Має безліч гарних місць і багату культурну спадщину,  варта того, щоб її відвідати. Але подорожуйте Україною влітку! (сміється – авт.).
Тут я познайомилася з багатьма хорошими людьми, маю чимало друзів. Де б я не була, я завжди пам'ятатиму Україну та її привітних, доброзичливих людей. І впевнена, що після завершення дворічного терміну проекту я обов'язково  повернувся в Україну знову.
 
Дякую, Кесіді, за цікаве інтерв'ю. Приємного Вам перебування у нашому місті, успіхів у всіх добрих справах  та починаннях!

Розмовляла 
Світлана ЛЯШУК.
 
НА ЗНІМКАХ: Кесіді Крамтон у колі ковельських колег; в ході роботи над вишиванкою для пам'ятника Тарасу Шевченку; під час подорожі українськими містами.
Фото з архіву 
Кесіді Крамтон.
 
Довідково. Корпус миру – неполітична, нерелігійна організація, яку заснував Президент США Джон Кеннеді у 1961 році з метою зміцнення миру та дружби між людьми різних національностей і культур. Фінансування діяльності Корпусу миру здійснюється за рішенням Конгресу Сполучених Штатів з бюджету федерального уряду і формується за рахунок податків, сплачених громадянами США.
Діяльність Корпусу миру відбувається через співпрацю американських добровольців (волонтерів) з організаціями країни-партнера, що запросила Корпус миру до себе.  У своїй діяльності Корпус миру США в Україні керується трьома основними цілями: надавати громадянам України допомогу в професійному розвитку; сприяти кращому розумінню американців українцями; сприяти кращому розумінню українців з боку американців.
В Україні Корпус миру розпочав свою діяльність у травні 1992 року, коли Президент України Леонід Кравчук та Президент США Джордж Буш-старший підписали двосторонню угоду про започаткування програми Корпусу миру в Україні.  В Україні волонтери Корпусу миру працюють за трьома проектами: "Розвиток громад", "Викладання англійської мови як іноземної" та "Молодіжний розвиток". Всі проекти Корпусу миру зареєстровані в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України як проекти технічної допомоги.

Читайте також:

12 листопада 2018
Фотогалерея
Оголошення
Програма про наше місто
Служба зайнятості
Посилання на сайти