Ковельчанка Марія Батраченко презентувала свою другу книгу “Моє життя – калейдоскоп»

Поезія, оповідання, статті та сценарії до театральних постановок стали основою книги Марії Батраченко “Моє життя – калейдоскоп». 

У жінки досить непроста біографія. Народилась вона  в 1943 році у Відні.  Її мама  була вивезена до Австрії  на примусові  роботи. Батько, який був військовим офіцером, не повернувся з війни. Дитинство минуло на Ковельщині у бабусі, пізніше було навчання в Ростовському педагогічному університеті,  далі  - робота в одній із місцевих шкіл.  До Ковеля Марія Павлівна приїхала у 1974 році, де довгий час працювала вчителем російської мови та літератури в ПТУ №7.

На сторінках своєї другої книги (перша – збірка віршів «Місячний лабіринт» вийшла у 2016 році) Марія Павлівна розповідає не лише про своє життя, а й про знакові події  колег і друзів, тут можна знайти цікаві факти з історії міста. Є твори про кохання, природу, подорожі, життєві цінності. Вірші, присвячені батькам, близьким людям, філософським роздумам.

 

Презентація видання пройшла у раді ветеранів.  Це місце є символічним для жінки, адже 12 років вона працює у ветеранській організації, нині її очолює. Тут вона створила клуб «Вікторія», веде заняття Університету третього віку, проводить репетиції ансамблю «Срібне сяйво» та аматорського театру «Осіннє золото».

Тож на презентацію, а скоріше на творчий вечір Марії Батраченко прийшли представники міської влади,  її друзі, колеги.  Це –  міський голова Ігор Чайка, який написав слово про автора у книзі, його заступник Наталія Маленицька, начальник управління соціального захисту Софія Сагаль, актори театру «Осіннє золото». Усі вони, за словами ковельчанки, а також народний депутат Степан Івахів допомогли їй у виданні збірки. 

Сама ковельчанка каже, що їй є що розповісти цьому світові. У її життєвому калейдоскопі можна зустріти найрізноманітніші кольори та відтінки. Втім, всі, хто знають Марію Павлівну,  переконані, що її доля – це палітра яскравих, оптимістичних, багатих на добро і любов барв.

Впродовж вечора пані Марія розповідала цікаві і чуттєві історії про свої роки, життєву позицію, дорогих серцю людей. Вона читали власну поезію співала, грала і просто жила на імпровізованій сцені.


Чимало творів Марії Батраченко прозвучали із уст акторів театру «Осіннє золото». 

Глядачі сміялися і сумували, але ніхто не залишився байдужим.



 

Компліментів, теплих, щирих слів, побажань було сказано у цей день теж надзвичайно багато.

 

«Я завжди дивувався Вашому оптимізму,  світлій енергетиці,  тому який у Вас  широкий діапазон творчих здібностей. Де є Марія Павлівна, там – сонце, посмішка, гарний настрій. Це людина – емоція, людина – свято. Вона радіє життю сама і навколо неї радіють всі», - зазначив Ігор Чайка, вітаючи героїню дня  з важливою подією.

 А Марія Павлівна радо ділиться своїми життєвими рецептами і на сторінках нової книги: 

-Сердитись, журитися я не умію, 

Завжди шукаю у людях добро.

І я не старію, душа молодіє,

Її зігріває любові тепло.